В рамках забезпечення Стратегії Ради Європи про права осіб з інвалідністю на період 2017-2023 роки «Права людини: реальність для всіх» Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області роз`яснює наступне.

      Права громадян, у тому числі людей з інвалідністю, на працю закріплені у статті 43 Конституції України, у якій, визначено, що “кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”. Будь-якалюдина, щомає будь-яку групуінвалідності, має право на працю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875-XII (далі – Закон № 875-XII) – інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Встановлюютьінвалідністьекспертнимобстеженням особи в органах медико-соціальноїекспертизи (далі – МСЕК) Міністерстваохорониздоров’яУкраїни. Обсяг та видипотрібногосоціальногозахистуінвалідавизначаютьсяйогоіндивідуальноюпрограмоюмедичної, соціально-трудовоїреабілітації та адаптації.

ВАЖЛИВО! Обов’язокроботодавцівнадаватиінвалідам роботу передбаченостаттею 172 КЗпП України. Цезумовленотим, що, згідноіз Законом № 875-XII, держава гарантуєїмрівні з усімаіншимигромадянамиможливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життясуспільства та створює для інвалідівпотрібніумови, якідаютьможливість вести повноціннийспосібжиттязгідно з їхіндивідуальнимиздібностями та інтересами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Під час працевлаштування інваліда документами, які підтверджують інвалідність, є:

- довідка МСЕК та виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцевізалишаютьїхкопії). У цихдокументахвказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновкикомісії про умови та характер праціінваліда;

- індивідуальнапрограмареабілітаціїінваліда (обов’язкова для виконаннявсімароботодавцями).

Середгарантій, щонадаютьсяпрацівникам-інвалідамможнавиділититі, щопов’язаніізукладенням та розірванням трудового договору. До їх числа належать:

1) відповідно до частини 3 статті 26 Кодексу Законів про працюУкраїни(надалі – КЗпП) при прийомі на роботу не встановлюютьсявипробуваннядля інвалідів, направлених на роботу відповіднодорекомендації медико-соціальноїекспертизи;

2) інвалідність є поважною причиною для розірваннятрудового договору, укладеного на визначений строк (частина 1 статті 39 КЗпПУкраїни);

З) при скороченнічисельностіабо штату переважне право на залишенні на роботі при рівнихумовахпродуктивностіпраці та кваліфікаціїнадаєтьсяінвалідамвійни та особам, на якихпоширюєтьсячинність Закону України,”Про статус ветераніввійни, гарантіїїхсоціальногозахисту” (пункт 5 частина 2 статті 42 КЗпПУкраїни).

ПАМ`ЯТАЙ! Згіднозістаттею 172 КЗпП України, за бажаннямпрацівника-інвалідаабо за вимогамийогоіндивідуальноїпрограмиреабілітації, йомуможевстановлюватися режим роботи на умовахнеповногоробочого дня (неповногоробочоготижня) та пільговіумовипраці.

 

 

 

 

ВАРТО ЗНАТИ! На відміну від звичайних працівників, працівники-інваліди, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві (частина 7 статті 10 Закону України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року № 504/96 (надалі – Закон № 504/96). А працівники-інваліди, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (частина 13 статті 10 Закону № 504/96).

Згіднозістаттею 6 Закону № 504/96 тривалістьщорічноїосновноївідпустки для працівників-інвалідів становить:

- для інвалідів I і II груп – 30 календарнихднів,

- для інвалідів III групи – 26 календарнихднів.

Відповідно до пункту 6 та 7 частинипершоїстатті 25 Закону № 504/96, відпустка без збереженнязаробітної плати тривалістю до 30 календарнихднівщорічнонадаєтьсяінвалідам III групи, тривалістю до 60 календарнихднівщорічно – інвалідам I та II груп.

 

ПАМ`ЯТАЙ! До роботи в нічний час, та до надурочнихробітінвалідиможутьзалучатисьлише за їхзгодою і за умови, щоце несуперечитьмедичнимрекомендаціям (частина 2 статті 55, частина 4 статті 6З КЗпПУкраїни, частина 3 статті 12 Закону України “Про охоронупраці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (надалі – Закон № 2694-XII).

Також, за бажаннямпрацівника-інваліда, роботодавецьможе перевести його на легшу роботу. Цепередбаченостаттею 170 КЗпП. Такепереведенняможливе за умови, якщоінвалідністьпрацівника настала за іншихобставин, аніжвнаслідокнещасноговипадку на виробництвічипрофесійногозахворювання. Переведення на легшу роботу працівника-інвалідавідбувається на конкретно визначений та узгодженийізроботодавцемтермінабо без обмеження такого терміну з дотриманнямрекомендацій МСЕК. Звісно, щопереведення на легшу роботу означаєнижчу оплату. Однак, згідноізчастиноюдругоюстатті 170 КЗпП, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягомдвохтижнів з дня переведеннязберігатиметьсяпопереднясереднязаробітна плата. В деякихпередбаченихзаконодавствомвипадках на весь час виконаннянижчеоплачуваноїроботиможезберігатисяпопереднясереднязаробітна плата працівникаабонадаватисяматеріальнезабезпечення за загальнообов’язковимдержавнимсоціальнимстрахуванням.

ВАЖЛИВО! Згідно вимог статті 172 КЗпП України, у випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Відповідно до статті 18-1 Закону № 875-XII інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації медико-соціальної експертної комісії та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертної комісії, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Варто зауважити, що якщо на підприємстві працюють 8 штатних найманих працівників, то роботодавець повинен забезпечити 1 робоче місце для особи з інвалідністю.

Таким чином, роботодавцю необхідно працівнику – інваліду створити необхідні умови праці з урахуванням рекомендації МСЕК.

Вікторія Капінус,

Інспектор праці, головний державний інспектор відділу  з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпровському регіоні                                             

вул. Казакова,1Д, м. Дніпро,49107