Найчастіше заробітком за кордоному зв’язку з невисоким рівнем заробітної плати в країні цікавлятьсяжителісамеУкраїни.Найпоширенішими видами робіт які пропонують українцям це роботи у домашніх господарствах, будівельні роботи, ремонтні роботи та роботи у аграрному секторі. При цьому заробітну плату обіцяють вищу ніж за виконання такої роботи звичайно платять на Україні

    Отже, необхідно дати відповідь на наступне питання: «законодавство якої саме держави (України чи іноземної держави) регулює працю громадян України, які працюють за її межами».

Так, статтею 8 КЗпП України визначено що: «трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, регулюються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".За загальним принципом, закріпленим у ційстатті, працязазначенихкатегорійпрацівниківрегулюєтьсязаконодавствомсторонипрацевлаштування та міжнароднимидоговорами України, отже норми ст. 8 КЗпПУкраїни застосовувуються з урахуваннямположень ст. 52 Закону "Про міжнароднеприватне право". Тобто, до трудовихвідносин за кордоном у іноземного роботодавця маєвикористовуватиськритерій ст. 52 Закону "Про міжнароднеприватне право", а саме, трудові відносини мають регулюватись у місці (державі) саме вякій виконується робота.

.Відповідно до ст. 10 Закону "Про зайнятістьнаселення" громадяниУкраїни у періодтимчасовогоперебування за кордоном мають право займатисятрудовоюдіяльністю, якщо вона не суперечить чинному законодавствуУкраїни та державиперебування. При цьомуінтересигромадянУкраїни, якітимчасовопрацюють за кордоном, захищаютьсядвосторонніми і багатостороннімиугодами, укладенимиУкраїною з іншими державами. Мета цих угод- це забезпеченя статусуукраїнськихгромадян, працюючихна законнихпідставахна територіїдержави-члена, не допускатиніякоїдискримінації з підставгромадянства в умовахпраці, винагороди за працюабозвільнення з роботипорівняно з їхвласнимигромадянами.

Отже, такі угоди укладені між Україною та наступними державами:

1) Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами своїх країн (укладена 14 січня 1993 р.).

2) Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Молдова, які працюють за межами своїх держав (укладена 13 грудня 1993 р.);

3) Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне працевлаштування працівників (укладена 16 лютого 1994 р.);

4) Угода країн - учасниць СНД про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту працівників-мігрантів (укладена 15 квітня 1994 р. і ратифікована Україною 11 липня 1995 р.);

5) Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про взаємне працевлаштування громадян (укладена 28 березня 1995 р.);

6) Угода між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про трудову діяльність та соціальний захист осіб, які постійно проживають в Україні та Латвії і працюють на території обох держав (укладена 21 листопада 1995 р.);

7) Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Республіки Білорусь, які працюють за межами своїх країн (укладена 17 червня 1995 р. і ратифікована Україною 26 квітня 1996 р.);

8) Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про трудову діяльність та соціальний захист громадян України і Республіки Вірменія, які працюють за межами своїх країн (укладена 17 червня 1995 р. і ратифікована Україною 26 квітня 1996 р.);

9) Угода між Урядом України та Урядом Чеської Республіки про взаємне працевлаштування громадян України та громадян Чеської Республіки (укладена 21 березня 1996 р. і ратифікована Україною 6 грудня 1996 р.);

10) Угода між Урядом України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист (укладена 8 квітня 1996 р. і ратифікована Україною 4 лютого 1998 р.);

11) Угода між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про взаємне працевлаштування громадян (укладена 7 березня 1997 р. і ратифікована Україною 4 лютого 1998 р.).

12) Угода між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування (укладена 14 жовтня 2003 року і ратифікована Україною 15.06.2004 р.).

     Відповідно трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, регулюються законодавством держави працевлаштування та міжнародними договорами України. Громадяни України можуть працювати за її межами на іноземних підприємствах, в установах, організаціях або в іноземних фізичних осіб.

     Проте, для громадян які планують працювати за кордоном і іноземного роботодавця перш за все необхідновраховуючи вищенаведену інформацію, уважно перевірити у агенстві з працевлаштування наступну інформацію:

- копію свідоцтва про державну реєстрацію;

-фотокопію ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;
-перелік країн, до яких відповідно до укладених зовнішньоекономічних договорів ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;

- засвідчену ліцензіатом письмову інформацію про характер майбутньої роботи, загальні умови праці та проживання у країні працевлаштування;

- книгу відгуків та пропозицій.